СПОЧАТКУ ДІЄМО ПРАВОВИМ И МЕТОДАМИ!

«Я - не двірник,

я – державник!»

(асорті із інформаційних запитів у суди Дніпра)

     «Лучче бЫ пАрядАк в свАем двАре навели… ходят тут, всякие, сА свАими бреднями… работать не дают…» - саме такими словами, з’явившись з нізвідки на тривожний сигнал працівниці секретаріату, піднімала мій ранковий настрійкострубата особа жіночої статі (яка, чомусь, не захотіла представлятись), в приміщенні канцелярії, будівлі захопленої у громади, юридичною особою приватного права, з назвою  «Красногвардійський районний суд міста Дніпропетровська».

   Користуючись нагодою, в діалозі я зауважив, що я не двірник, а державник та пообіцяв запальній пані, що ми обов’язково наведемо лад у своєму будинку і дворі, після того, як звільнимо країну з пазурів беззаконня.

   Уявіть собі рівень правового нігілізму помноженого на відчуття безкарності, який продукує юридична особа приватного права з назвою «Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська». Адже 28 листопада (минув рівно місяць) я подав через зазначену юридичну особу апеляційну скаргу на ухвалу судді-неадекватки Женеску Е. В., на розгляд до іншої, компетентної юридичної особи з назвою «Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд». Так ось, попри норми чинного законодавства, у відповідності до яких зазначена апеляційна скарга впродовж тижня мала бути передана до апеляційного суду, - цього не відбулося й до сьогодні (?). Про це мені повідомила така ж перелякана особа жіночої статі, працівниця секретаріату юридичної особи з назвою «Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд». 

  В країні правовий бардак, а вони мені пропонують мітлу до рук узяти.

  Що я візьму до рук (сокиру або мітлу), буде залежати від змісту відповідей на мої інформаційні запити щодо підтвердження. або спростування вашої правосуб’єктності (легітимності): 

                                                 Дніпропетровський апеляційний

                                                 адміністративний суд,

                                 Дніпропетровська область, 49083,

                                                 місто Дніпро,

                                                 пр.-т Слобожанський, 29, к. 504

                                                Громадянин України:

                                                Філіпенко Сергій Веніамінович,

        місто Дніпро, 49055

              e-mail: svf2011@ukr.net

Запит № 453/16

про надання публічної інформації за Законом України

"Про доступ до публічної інформації"

    В провадженні Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська, за моїм адміністративним позовом щодо бездіяльності Дніпропетровської міської ради, знаходиться адміністративна справа за № 200/16195/16-а від 21 вересня 2016 року, яка першою ухвалою судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Женеску Е. В. (від 26 вересня 2016 року), була залишена без руху до виправлення недоліків зазначеної адміністративної позовної заяви в термін до 14.10.2016 року.   

   10 жовтня 2016 року суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Женеску Е. В. розглянувши мій уточнений адміністративний позов (від 06.10.2016 року) винесла ухвалу про повернення позову позивачеві через, начебто, не виправлення недоліків адміністративного позову. Зазначену ухвалу я отримав безпосередньо у помічника судді 24.11.2016 року, після звернення з клопотанням (від 22.11.2016 року) щодо ознайомлення з матеріалами тривалої в часі справи.

   28 листопада 2016 року мною через Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду була подана апеляційна скарга із проханням скасувати ухвалу судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Женеску Е. В. від 10.10.2016 року, яка перешкоджає подальшому провадженню в адміністративній справі (справа № 200/16195/16-а, провадження № 2а/200/632/16), за моєю адміністративною позовною заявою до Дніпропетровської міської ради про бездіяльність Дніпропетровської міської ради, і направити справу для продовження розгляду до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська.

   Судовий збір мною був сплачений вчасно, квитанції про його оплату подавалися разом із адміністративною заявою і апеляційною скаргою (майже 600 і 1400 грн., відповідно).

   На даний момент мені не відома доля моєї апеляційної скарги.          

   Відповідного повідомлення (ухвали) про отримання, реєстрацію, призначення судді-доповідача, початок дослідження ним моєї апеляційної скарги та проведення слухань по її суті Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом, я не отримував.

   Ретельно ознайомившись з положеннями Конституції України, Цивільного кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про судоустрій і статус суддів», «Про доступ до публічної інформації» та Закону України «Про інформацію», керуючись статтею 5, 8, 19, 55, 60, 124 і 125 Конституції України та положень вищезазначеного чинного законодавства, для з’ясування всіх обставин розгляду моєї апеляційної скарги, встановлення правосуб’єктності органу (який її розглядатиме) та підтвердження компетентності колегії суддів, у визначений законом строк, 

ПРОШУ:

1.           Надати вичерпну публічну інформацію – копію Розпорядчого акту про створення юридичної особи публічного права з назвою «Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд»;

2.    Надати вичерпну публічну інформацію – копію Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи публічного права з назвою «Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд»;

3.  Надати вичерпну публічну інформацію – відомості (виписку) з Єдиного державного реєстру про юридичну особу публічного права з назвою «Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд»;

4.    Надати вичерпну публічну інформацію – відомості про дату отримання і реєстрацію моєї апеляційної скарги Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом;

5.    Надати вичерпну публічну інформацію – відомості про № справи та № провадження призначені Дніпропетровським апеляційним судом по факту реєстрації моєї апеляційної скарги;

6.  Надати вичерпну публічну інформацію – відомості про суддю-доповідача та суддів колегії (ПІБ, №№ суддівських посвідчень) призначених для розгляду моєї апеляційної скарги;

7.    Відповідь надати у повному обсязі, у хронологічній послідовності відповідно до вищевикладених пунктів прохальної частини запиту, та  надіслати у письмовому і електронному вигляді на вищезазначену поштову і електронну адреси. 

У випадку, якщо з якихось причин не можливо надати відповідь – письмово вказати причину.      

   Зміст відповіді на запит, публікуватиметься на сайті «БАГНЕТ НАЦІЇ»:http://bagnetnacii.blogspot.com та на сайті «ПРАВОВИЙ РАДНИК ГРОМАДИ»: http://pravogromady.blogspot.com

ДОДАТОК ДО ЗАПИТУ:

1.           Копія титульної сторінки апеляційної скарги з відміткою про реєстрацію відповідної скарги у Бабушкінському районному суді міста Дніпропетровська (із зазначенням ідентифікаційного номеру на штампі відповідної установи), від 28 листопада 2016 року – на 1 (одному) арк.;

                                                     Красногвардійський районний суд  

                                                     м. Дніпропетровська

                    пр.-т.. Пушкіна, 77-б,

       місто Дніпро,

                                          Дніпропетровська область, 49006

                                             Кіровський районний суд м. Дніпропетровська,                                                                                             

                                                     пр-т Пушкіна, 29, місто Дніпро,

                                          Дніпропетровська область, 49101

                                   Бабушкінський районний суд  

                          міста Дніпропетровська

                                                      пр-т Д. Яворницького, 57, місто Дніпро,

                                            Дніпропетровська область, 49000

                                                                           

Запити №№ 454/16 – 456/16  

про надання публічної інформації за Законом України

"Про доступ до публічної інформації"

   Ознайомившись з положеннями Конституції України, Цивільного кодексу України, Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про судоустрій і статус суддів», «Про доступ до публічної інформації» та Закону України «Про інформацію», керуючись статтею 5, 8, 19, 55, 60, 124 і 125 Основного закону України та положень вищезазначеного чинного законодавства, для встановлення правосуб’єктності (легітимності) владного органу та підтвердження компетентності суддів даної установи, у визначений законом строк,

Прошу:

1.    Надати вичерпну публічну інформацію – копію Розпорядчого акту про створення юридичної особи публічного права з назвою «Красногвардійський/Кіровський/ Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська»;

2.    Надати вичерпну публічну інформацію – копію Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи публічного права з назвою «Красногвардійський/ Кіровський/Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська»;

3.  Надати вичерпну публічну інформацію – відомості (виписку) з Єдиного державного реєстру про юридичну особу публічного права з назвою «Красногвардійський/ Кіровський/Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська»;

4.    Надати вичерпну публічну інформацію – відомості (ПІБ, № суддівського посвідчення) про голову установи з назвою «Красногвардійський/ Кіровський/Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська»;

5.    Надати вичерпну публічну інформацію – відомості (ПІБ, № суддівського посвідчення) заступника голови установи з назвою «Красногвардійський/ Кіровський/Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська»;

6.    Надати вичерпну публічну інформацію – відомості (ПІБ, № суддівських посвідчень) про всіх суддів установи з назвою «Красногвардійський/ Кіровський/Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська»;

7.    Відповідь надати у повному обсязі, у хронологічній послідовності відповідно до вищевикладених пунктів прохальної частини запиту, та  надіслати у письмовому і електронному вигляді на вищезазначену поштову і електронну адреси. 

   У випадку, якщо з якихось причин не можливо надати змістовну відповідь – письмово вказати причину.   

     Зміст відповіді на запит, публікуватиметься на сайті «БАГНЕТ НАЦІЇ»:http://bagnetnacii.blogspot.com та на сайті «ПРАВОВИЙ РАДНИК ГРОМАДИ»: http://pravogromady.blogspot.com

   28 грудня 2016 року                                                       Філіпенко С. В.

Ну, що ж, чекаємо на відповідь)))…

КОЛОНІЯ ПОЛІТИЧНИХ РАБІВ, КЕРУЮЧА "ОБРІЗАНИМИ" ПОКИДЬКАМИ ТВАРИННИЦТВА! ЛИШЕ ПЛАНОМІРНА ОСВІТА ШИРОКИХ НАРОДНИХ МАС. І НЕ ВИБОРИ, У С Т А Н О В Ч И   З Б О Р И  ПО ЗАСНУВАННЮ НАШИХ ПІДКОНТРОЛЬНИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ. УСТАНОВЧІ ЗБОРИ МУСЯТЬ З А Т В Е Р Д Ж У В А Т И       С Т А Т У Т И ДІЯЛЬНОСТІ КОЖНОГО З СТВОРЕНИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ. І В ЗАГАЛІ, М И - ДЖЕРЕЛО ВЛАДИ, ЧИ ЯК? ХАЙ ЩАСТИТЬ!

Опублікував: Дмитро Скобліков.

http://grajdanskoedeistvie.blogspot.com/    СІЧЕСЛАВ ІНФО

СКОТСТВО НЕЛЕГІТИМНОГО МЕРА ДНІПРА

КОШМАР ФИЛАТОВА СТАЛ ЯВЬЮ

Пятая точка Филатова по своим прогнозным возможностям не уступает самым современным радарам. Вчера стало очевидно, что Боря не зря покрывался холодным потом при взгляде на фейсбучную ленту и окружал себя кольцом автоматчиков и бодигардов. Предчувствия его не обманули. Власть медленно, но неотвратимо начинает ускользать из трясущихся с похмелья филатовских рук. Созданным им «ЗАД» разваливается буквально на глазах.

Даже продажные тушки призадумались о том, а кошерно ли находится с Борей на одном гектаре. На последней сессии горсовета часть решений не была принята вообще, другие с трудом набирали необходимый минимум голосов. А ведь широкая оппозиция, сформировавшаяся против БАФа, еще даже не переходила к решительным действиям, и пока еще просто разминается.

Поддержка днепрян, о которой так любит фантазировать Боря, изливая эти алкогольные мечты в фейсбук, тоже не выдержала проверки суровой реальностью. Вчера горожане устроили перформенс явно анти-филатовского содержания. И судя по всему, это далеко не последняя акция. Слишком нагло Боря сотоварищи грабили Днепр и днепрян. Слишком много откровенной лжи было озвучено мэром. Слишком циничные поводы Филатов выбирал для самопиара. И народ это реально задрало. 

Мы много писали о воровстве, коррупции, теневых схемах, распилах и самопиаре Филатова за бюджетные средства. Но надо признать, что закупка 12 тонн мандаринов на полмиллиона гривен и поштучная раздача их тем, кто каким-то чудом сумел пройти в здание горсовета - это такая кафкианская бездна абсурда, заглядывать в которую не рискнули даже наши редактора. Поэтому 20 декабря в Днепре случилось то, что случилось.

                                  "ПРОЧЬ ТАКУЮ ВЛАСТЬ"…

Митинг под областной прокуратурой собрал около тысячи человек, которые выступали под национальными флагами. И как бы ни пыжился Филатов, у него не получится списать это на «козни оппозиции», которая «завезла в Днепр иногородних титушек». Если он попытается озвучить подобный бред, ФБ взорвется новым флеш-мобом с фотографиями днепрян, которые вчера протестовали против зажравшегося ворья и потерявших берега коррупционеров. А борин пресс-центр, который по определению не способен на смелые и острые идеи, снова будет обтекать, пытаясь противопоставить народному креативу унылое официозное говно.

Лозунги, под которыми шли митингующие, достаточно красноречивы: «Хмельникова в тюрьму», «Филатов, требуем уволить твоих воришек», «Прочь такую «патриотическую» власть!». В письменном обращении, которое подготовили организаторы митинга, упоминаются и распил 28 миллионов на школьном интернете, и надувалово на лифтах, и отжим стоянок, и МАФиозный беспредел. 

Верный филатовский прихлебатель Матющенко вначале отказался регистрировать коллективное обращение, но после перекрытия движения по Яворницкого на него что-то снизошло, и он таки принял заявление. 
Разумеется, с семейкой Хмельниковых, которая жрет днепровский бюджет в две глотки, Боря не расстанется ни за какие коврижки. Ну, может оно и к лучшему. Символичная жертва, брошенная сейчас протестующим, могла бы на время утихомирить страсти. Но поломать эти коррупционные схемы для Филатова равносильно финансовому харакири. А значит, он будет до последнего цепляться за своих подельников, пока его самого не вышвырнут из кабинета разгневанные днепряне.

 Конечно, пятую точку мэра пока еще полируют языками те, кому перепадают крохи с барского стола. Но продажные тролли тем и хороши, что они самоликвидируются, как только объект их хвалебных отзывов потеряет пост, должность и доступ к баблу. Уже на следующий день после филатовской отставки, они, истекая слюнями, будут с не меньшим усердием выцеловывать совершенно другой зад. Как говорили римляне, sic transit gloria mundi… 

А днепряне наконец, смогут избрать себе нового мэра, который не будет посылать горожан матом, кошмарить бизнес, сидеть на потоках и пилить бюджет, сливая бабки в оффшор. Я знаю, что так будет. Бо ми того варті!

Сергей Емельяненко, редактор сообщества «Перец Криворожский»
Хроника воровства здесь: https://perec.dp.ua/news/68

Опублікував: Дмитро Скобліков

http://grajdanskoedeistvie.blogspot.com/    СІЧЕСЛАВ ІНФО

ТАК ПТХ, ЩЕ І ЖАДІБНИЙ ШАХРАЙ З ЛІКАРНЯНИМ!

ПРИШЛА ШОКИРУЮЩАЯ НОВОСТЬ:

В чем на самом деле причина войны 

на Донбассе

Как говорят классики, война – продолжение политики, а политика — продолжение экономики. Для широких масс, режим Путина создает бредовые конструкции для оправдания своей агрессивной политики, а на самом деле речь идет о вполне реальных деньгах. Причем, после недавней утечки информации о том, что США намерены блокировать деньги Путина на сумму 40 млрд. долл. только в одной Швейцарии и только полученные с прибылей нефтегазовых предприятий, то уместен вопрос: за чьи же деньги развязана война?

НЕМНОГО О ЦЕНАХ

Итак, что же стало базой этой войны. Как сказано выше, корни любой войны лежат в экономике. Здесь уместно вспомнить о том, что цены газа и нефти, связаны между собой через их энергетическую ценность в плане тепловыделения. Грубо говоря, цена газа, привязана к цене нефти. Так же вспомним о том, какая цена на нефть была в 1999 году, когда Путин пришел к власти. В феврале этого года нефть марки Brent была около 10 долл. за бочку. После этого, цена на нефть непрерывно росла, хоть и с колебаниями. Своего максимума цена нефти достигла перед кризисом 2008 года. Тогда она составила 135 долл. за бочку. Наиболее быстрый и неуклонный рост цены начался с 2004 года. Следующие 4 года были бенефисом стран экспортеров нефти и газа, газ дорожал примерно теми же темпами. Таким образом, Россия, начиная с 2004 года, получила источник финансирования собственных амбиций в виде сверхдоходов от продажи своих природных ресурсов. Именно цена на нефть создала Путину облик мачо, а его предшественнику – алкаша и неудачника.

Динамика цен была такова, что в определенный момент, у руководства страны возникла интоксикация от передозировки доходов. Возникло внутреннее убеждение того, что цены на нефть, газ, золото и т.д. будут расти бесконечно. И тут надо понимать еще один важный момент. И если нефть, в основном, поставляется танкерами, то газ (ввиду его физических свойств) предпочтительно поставлять трубопроводным транспортом. То есть – мало иметь газ, нужно еще контролировать трубу! Запомним это. Мы помним заявления руководителей российского государства и гос. корпораций, сделанные на пике цен, о том, что запасы газа конечны и по мере его добычи, его стоимость будет только расти. Назывались цены 600, 800 и даже 1000 долларов за тыс. м куб газа, как ближайшая перспектива.

В ПОИСКАХ СВОЕГО ПОЧЕРКА

Амбиции мировой империи просыпались в четкой привязке к росту доходов. Но 2008 году случилась первая, тревожная катастрофа. Грянул кризис и цены пошли вниз. Причем цены рухнули вслед за спросом. В тот момент Российское руководство еще надеялось на то, что это – временное явление, но решило принять решительные меры для того, чтобы сохранить status quo в плане поставщика сырья в Европу. Первым делом, Россия избавилась от законтрактованного в Туркмении газа для Европы. Очень вовремя взорвалась газокомпрессорная станция, вместе с куском газопровода. Тогда еще хотелось верить в заявления россиян о том, что скакнуло давление или что-то еще. Теперь понятно – это была диверсия. Туркмены с Газпромом перестали играть в подкидного дурака, и ушли в Китай. Но ушли и из Европы! Одним конкурентом стало меньше.

ГРУЗИЯ

Агрессия же против Грузии была первой, серьезной пробой пера. Тогда это было обусловлено необходимостью создания очага напряженности по трассе газопровода НАБУККО. Напомню: НАБУККО – альтернативный проект поставки газа из Азербайджана, Казахстана и Туркмении в Европу. С учетом того, что Иран был под санкциями, то единственный коридор был как раз через территорию Грузии. Цель была достигнута. Проект НАБУККО был остановлен.

Брутальность вторжения, потребовала срочного информационного и политического прикрытия акции. Именно тогда был обкатан механизм тотальной промывки мозгов тех, кому не повезло смотреть или читать русские СМИ. Население было успешно заражено вирусом неоимпериализма. Но не меньшие усилия были предприняты и на другом конце трубы! В Европе оптом и в розницу скупались политические деятели и целые партии. Нефтедоллары потекли в карманы лоббистов и европейских СМИ. В итоге получилась абсурдная ситуация – европейцы стали вслух говорить о том, что Грузия напала на РФ и та вынуждена была защищаться.

С того момента, руководство РФ обрело прецедент бесхребетности европейских структур. То есть, элемент безнаказанности был апробирован и осознан как реальность. Именно тогда военное вторжение было зачислено в инструментарий внешней политики РФ.

В общем, Кремль решил, что ситуацию с европейским рынком сбыта надо контролировать жестко. Схемы взаиморасчетов уводят в тень гигантские суммы, которые плавно перетекают в карманы руководства РФ и их агентов влияния в Европе. Уменьшение этого потока прямо отразится как на Кремлевских бонзах, так и на их европейском авторитете. Кроме того, амбициозные проекты внутри РФ, давали средства для прокорма многомиллионной армии чиновников и силовиков. Именно на их лояльности держится режим. Допустить снижение притока средств – самоубийственно. Все было хорошо, но высокие цены на энергоносители, заставляют приходить в движение механизмы компенсации. К ним относим эффективные энергосберегающие технологии, на одном конце трубы, и новые методы добычи сырья – на другом.

США — КАТАР

Беда пришла оттуда, откуда не ждали. Сланцевый газ в США оказался громом среди ясного неба. Я думаю, что реальность и эффективность этой технологии была оценена правильно и сразу. Правда глава Газпрома Миллер, года полтора издевался над потугами американцев и утверждал, что это пиар, дескать – мыльный пузырь лопнет не завтра – послезавтра. Сообщения СМИ о том, что цена газа в США упала ниже 100 долл., объяснялась скрытым государственным субсидированием проекта. Однако 100 дол американского газа против 450 дол русского, уже не проигнорируешь. Бравые и лихие юмористические эскапады гражданина Миллера закончились ровно в тот момент, когда США отказались от импорта сжиженного газа. И тут надо вспомнить экономическую географию. На западном побережье США существуют и планировались к постройке, новые терминалы для приема сжиженного газа, доставляемого газовозами. Аккурат в это время, в Южной Корее начали спускать на воду корабли газовозного флота. А заказчиком этого флота было маленькое государство с огромными запасами газа – Катар. Чтобы себе представлять, на сколько богато это крохотное государство, стоит отметить, что кроме флота газовозов, Катар заказал флот новейших и самых шикарных авиалайнеров для своей авиакомпании. Уже в строю 128 новейших лайнеров, еще 50 в цехах производителей. Причем ни единого перекупленного, только новые. Конечно, это не Эмираты с их 229 в строю и 50 на заводе, но и не Трансаэро с его 103 антикварными колымагами. Вполне сопоставимо с Аэрофлотом, у которого 144 авиалайнера. И это у Катара, который на карте не видно! Почему пример с самолетами? А потому, что туда очередь производителей вооружений стоит аж по колено в воде, но военные контракты закрыты и о них можно только предполагать. Заметим, все это заказывается и строится – одновременно!

СИРИЯ

Такое внимание к Катару не случайно. Когда США отказались от катарского сжиженного газа, говорят, произошли переговоры с европейцами о том, чтобы допустить катарский газ в Европу. Такое согласие было получено и все мы помним, что Европа вслух заговорила о диверсификации поставок газа. Но тут возникло два препятствия. Катар может пригнать газовозами столько, сколько угодно этого газа, но для его приема нужны терминалы. На их строительство нужно время и средства, исчисляемые в миллиардах евро. Тем не менее, стройки идут в разных частях Европы, но на сегодня, массовых поставок пока нет. Второе препятствие – отсутствие трубопроводного сообщения Европы со странами Залива.

Это препятствие Катар попытался разрешить самостоятельно. Задача стояла простая – дотянуть трубу до Турции, а дальше – будет возрожден проект НАБУККО в его турецкой и европейской части. Как мы видим, к Турции труба может попасть либо через Ирак, либо через Сирию. Как мы помним, в Ираке идет перманентная гражданская война, а в Сирии еще несколько лет назад было тихо. Выбор был очевидным. Катар влил свыше 10 млрд. долл. в инфраструктуру Сирии под согласие Асада на трубу. И вот Асад, после общения с русскими братьями, идет в отказ. Что было дальше – все в курсе. Почерк Газпромовско-КГБовской братии виден сразу. Война в Сирии закрыла этот коридор.

УКРАИНА

Вроде хорошо поработали, трубы везде отсекли, везде идет война или напряженность, которая не позволит финансировать альтернативные трубопроводы из-за высоких рисков. Но тут оказалось, что Украина мало того, что не последовала примеру Беларуси и не сдала трубу, а еще и оказалась обладательницей крупнейших залежей сланцевого газа в Европе! Причем, самая крупная часть этих залежей – на территории Донецкой и харьковской областей (вот откуда Новороссия взялась и бойня за Славянск!). То есть, возникла реальная перспектива, что по трубам украинской ГТС в Европу пойдет наш газ. С этого момента вариант вторжения стал основным и единственным. На кон была поставлена вообще возможность выживания РФ как единого географического пространства. Перекрытые трубы нефти и газа в Европу – быстрая и гарантированная смерть энергетической сверхдержавы.

Именно таким образом, были запущены элементы вторжения. Европейские лоббисты получили команду топить реакцию здоровых сил в демагогии, СМИ – сами знаете, что творили, местная креатура ФСБ, которая состояла из четкой смычки правоохранителей и бандитов – ударила изнутри, и Крым упал в руки как спелое яблоко. Тот же сценарий был задействован и в Донбассе. Думаю, что агрессия РФ против Украины планировалась на более ранний срок. Видимо, мы должны сказать спасибо Катару за отсрочку.

ЭПИЛОГ

Мне видится, что эту войну ведет Газпром и та небольшая группка лиц, которые присосались к трубе намертво и справедливо полагают, что обладание или потеря трубы – вопрос их личной жизни и смерти. Если рассматривать ситуацию под этим углом зрения, то почти все действия Москвы находят свое простое объяснение. Другое дело, что заставить Европу покупать газ и нефть только у них, а нас – любить старшего брата, уже невозможно.

Что же лежит в основе всего этого потока крови и разрушений? Жадность! Животная, всепоглощающая и безграничная! Будь Путин мудрым политиком, он бы умерил собственные аппетиты (награбил то далеко за 100 млрд.!), урезал бы ряд абсурдных бюджетных программ и скинул бы цену ровно на столько, чтобы сланцевый газ стал не рентабельным. Никто бы этим не занимался. А теперь – поздно. Технологии добычи стремительно совершенствуются. За газом пошла сланцевая нефть. Себестоимость неуклонно падает, а экономика США потребляет дешевые энергоносители.

Мы немного не дотянули до краха и развала «энергетической сверхдержавы», но мы обязаны выстоять и мы выстоим!

Слава Украине!

Источник: Политическая кухня

Опублікував: Дмитро Скобліков.

http://grajdanskoedeistvie.blogspot.com/    СІЧЕСЛАВ ІНФО

ДНІПРОВСЬКА МІСЬКА РАДА ТО, НЕ СПРАВЖНЯ!

Территориальная громада Днепра не имеет документов на землю? (документ)

     Вот уже довольно продолжительное время городской совет г. Днепр устанавливает законность на просторах нашего города. Однако, как оказалось с законом у самого городского совета не все в порядке. Непреклонно борясь за освобождение объектов благоустройства, мужественно освобождая город от неаконных временных сооружений, у самих борцов оказалось рыльце в пушку. Борцы оказались самозванцами, не имеющими никаких законных прав на землю территориальной громады Днепра, и уж тем более распоряжаться ею.

http://samza.dp.ua/news/526-2016-09-25-18-33-23.html

                                                                        Опублікував: Дмитро Скобліков

ДМГО  «ГРОМАДЯНСЬКА ДІЯ»

САЙТ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ ДНІПРА: СІЧЕСЛАВ ІНФО             http://grajdanskoedeistvie.blogspot.com/

 

ВСЯ ВЛАДА ГРОМАДАМ!

МЕТА – ЄДНАЄ! ЦІЛЬ, ДОДАЄ НАСНАГИ! НІЧОГО ЩЕ НЕ ВТРАЧЕНО!

Слава Україні! Слава Нації!

АНАЛІЗ РАДЯНСЬКОГО ЦИВІЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА СТОСОВНО ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД УКРАЇНИ

ТЕРИТОРІАЛЬНІ ГРОМАДИ СІЛ, СЕЛИЩ ТА МІСТ, ЯК СУБ’ЄКТИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА: ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ

     У сучасних умовах одним із завдань науки цивільного права є з’ясування особливостей цивільного-правового статусу територіальної громади та її місця у системі суб’єктів цивільного права, до яких відповідно до статті 2 ЦК України належать фізичні та юридичні особи, а також держава Україна, Автономна Республіка Крим, іноземні держави та інші суб’єкти публічного права.

        Необхідність такого аналізу зумовлена передусім тим, що радянське цивільне законодавство, яке діяло до прийняття нового ЦК України, не передбачало існування такого виду суб’єктів цивільного права як територіальні громади. Адже за радянських часів місцеве самоврядування розцінювалось як буржуазний інститут, що є неприйнятним для нашої країни з її радянською формою організації влади як у центрі, так і на місцях. У результаті цього тодішні місцеві ради народних депутатів, які покликані були вирішувати питання місцевого значення, що нині віднесені до відання місцевого самоврядування, входили до єдиної системи органів державної влади, у зв’язку з чим їх цивільна правосуб’єктність досліджувалася в єдиному контексті з цивільною правосуб’єктністю радянської держави та її органів [1, с. 238-255]. 

        З іншого боку, дослідження особливостей територіальних громад як суб’єктів цивільного права зумовлена потребами децентралізації державної влади, що має супроводжуватися пошуком шляхів нормативно-правового забезпечення їх участі в цивільних правовідносинах, які мають будуватися на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності їх учасників. Річ у тому, що ЦК України, визнавши територіальні громади учасниками цивільних правовідносин, чимало питань їх цивільної правосуб’єктності залишив поза межами законодавчого регулювання, що породжує чимало проблем, які потребують розв’язання як на рівні теорії, так і на законодавчому рівні. При цьому їх наявність багато в чому зумовлена насамперед вадами конституційно-правового регулювання місцевого самоврядування, яке не містить єдиного визначення поняття територіальної громади. Адже якщо, приміром, у ч. 1 ст. 140 Конституції України територіальна громада визначається як жителі «села чи добровільного об’єднання жителів у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста», то в ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вона визначається як «жителі, об’єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр». 

        Не містить однозначної відповіді на це питання і ЦК України, зі змісту якого не зрозуміло, про яку саме територіальну громаду в ньому йдеться, що не відповідає вимогам юридичної визначеності, оскільки під вживане в ньому поняття територіальної громади можна підвести будь-яку сукупність жителів, що спільно проживають у межах тієї чи іншої території. Наголошуємо на цю обставину саме тому, що в юридичній літературі існує безліч визначень поняття територіальної громади. При цьому дискутуються питання з приводу того, жителів яких саме населених пунктів слід вважати територіальною громадою, яка має право на самоврядування: жителів кожного села, селища та міста чи лише жителів тих населених пунктів (міст, селищ та сіл) або їх об’єднань, які мають статус адміністративно-територіальних одиниць.

        Виходячи зі змісту відповідних положень Конституції (ст. 140) та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 1), треба зазначити, що територіальною громадою, яка може бути учасником цивільних відносин, можуть бути визнані лише жителі сіл (або їх об’єднань), селищ та міст, які є самостійними адміністративно-територіальними одиницями. При цьому конституційне формулювання щодо можливого добровільного об’єднання жителів кількох сіл в одну територіальну громаду не можна абсолютизувати, оскільки воно відображає лише існуючі реалії територіального устрою України, коли адміністративно-територіальними одиницями визнавалися як окремі населені пункти, так і їх об’єднання. 

    У теорії конституційного права та місцевого самоврядування робляться спроби класифікувати територіальні громади за різними критеріями на певні види [2, с. 102-113]. Утім ці класифікації не мають юридичного значення, оскільки за змістом чинного законодавства України територіальні громади міст, селищ та міст у цілому наділені однаковими повноваженнями. Та особливо виразно це простежується у цивільному праві, для якого відповідні класифікації не мають суттєвого значення, оскільки за його змістом всі територіальні громади є юридично рівними учасниками цивільних правовідносин незалежно від того чи це територіальна громада села, селища чи великого міста. 

        У той же час у ЦК України невизначеним залишилося питання щодо визнання учасниками цивільних правовідносин територіальних громад районів у містах з районним поділом, які в ч. 1 ст. 142 Конституції України визнаються суб’єктами права комунальної власності, управління якою від їх імені відповідно до Конституції та законів України здійснюють районні у містах ради (у разі їх створення) та їх виконавчі органи. Той факт, що Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 5) вирішення питання про доцільність (чи недоцільність) створення районних у містах рад та їх виконавчих органів відніс до компетенції відповідних територіальних громад міст або міських рад (хоча відповідно до п. 8 Розділу XV «Перехідні положення» Конституції України вони повинні здійснювати свої повноваження відповідно до закону) не повинен слугувати перешкодою для визнання територіальних громад районів у містах суб’єктами цивільного права. Адже визнання їх суб’єктами права комунальної власності свідчить про те, що вони фактично є учасниками абсолютних цивільних відносин власності. У зв’язку з цим дещо не зовсім логічною виглядає позиція О.О. Первомайського, який за результатами аналізу питання щодо можливого наділення цивільними правами й обов’язками такого суб’єкта як територіальна громада району в місті, з одного боку, констатує про існування аргументів як за визнання за ними права на існування у вигляді самостійних учасників цивільних правовідносин, так і проти цього [3, с. 100], а з другого – доходить висновку про «необхідність закріплення у законодавстві України положення, яке б надавало можливість створювати територіальні громади в місті», що «повинно відбуватися не «автоматично» на підставі закону, а внаслідок волевиявлення територіальної громади міста, яка шляхом прийняття рішення на референдумі … створить ще одного учасника цивільних правовідносин – територіальну громаду району в місті як юридичну особу публічного права» [3, c. 101]. Такі ідеї, звісно, заслуговують на увагу, але на даний час вони не є актуальними, оскільки, як уже зазначалося, чинне законодавство вже зафіксувало обов’язковість існування територіальних громад районів у містах з районним поділом. Інша річ, що наразі в Україні простежується тенденція до ліквідації районних у містах рад, через що відповідні територіальні громади не можуть ефективно здійснювати права власника на належне їм майно. 

    З точки зору загальної теорії права територіальна громада є колективним суб’єктом права, який може бути учасником різних за своєю природою правовідносин, врегульованих нормами всіх галузей права. Однак для того щоб бути учасником цивільних правовідносин, вона, як і будь-яке колективне утворення, повинна відповідати ознакам, які притаманні суб’єктам цивільного права. У цьому зв’язку зазначимо: незважаючи на те, що територіальні громади формально не визнаються юридичними особами, є підстави вважати, що їм приманні всі ознаки юридичної особи [4, c. 311-312], що дає їм можливість брати участь у цивільних правовідносинах на рівних правах з іншими учасниками цих правовідносин. Зокрема, їм притаманні організаційна єдність, майнова відокремленість, що дає їм можливість виступати від свого імені у цивільному обороті, позивачем та відповідачем у суді. Саме тому вони іноді в єдиному контексті з державою Україна, Автономною Республікою Крим кваліфікуються як юридичні особи публічного права [5, с. 168]. 

        Разом з тим, територіальним громадам як суб’єктам цивільного права притаманні певні особливості, за якими вони відрізняються від юридичних осіб приватного права. Зокрема, головною відмінною ознакою територіальних громад є те, що вони вступають у цивільні відносини з метою реалізації покладених на них функцій і завдань місцевого самоврядування, тобто з метою досягнення публічних (суспільних) цілей, тоді як юридичні особи приватного права вступають у такі відносини з метою досягнення власних приватних цілей. Це означає, що територіальні громади виступають (або повинні виступати) у цивільних відносинах як носії публічних інтересів, тоді як юридичні особи приватного права – як носії приватних інтересів.

        Територіальним громадам властива спеціальна правоздатність, за змістом якої вони можуть брати участь в цивільних відносинах у межах повноважень, визначених законами України, що дістало відображення у ст. 172 ЦК України, згідно з якою «територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов’язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом. При цьому повноваження щодо їх участі в цивільних правовідносинах містяться переважно в законодавчих актах публічного права, а не приватного права, де визначаються лише засади (основні параметри) їх участі у цих відносинах. 

        Суттєво відрізняється і порядок створення територіальних громад, юрисдикція яких поширюється на певну територію. Йдеться про те, що їх створенню має передувати створення адміністративно-територіальних одиниць та відповідних органів місцевого самоврядування. При цьому система територіальних громад будується виключно до системи адміністративно-територіального устрою України, яка первісно визначена в Конституції України, внаслідок чого вона є відносно стабільною. 

        Саме тому на територіальні громади не поширюються загальні правила щодо припинення юридичної особи. Оскільки територіальною громадою є жителі, об’єднанні спільним проживанням у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці, то очевидним є те, що територіальна громада не може припинити своє існування за власною ініціативою. Для цього потрібне рішення уповноваженого органу державної влади про створення чи ліквідацію відповідної адміністративно-територіальної одиниці. З огляду на викладене вище виникають сумніви щодо доцільності їх державної реєстрації в єдиному контексті з юридичними особами, як це іноді пропонується деякими авторами. При цьому, на відміну від юридичних осіб, які можуть бути, наприклад, створені у формі товариства однією особою, територіальні громади повинні відповідати певним кількісним параметрам щодо їх чисельності, встановлених законом. 

        Територіальним громадам притаманні й інші специфічні ознаки, за якими вони відрізняються від юридичних осіб, що дає підстави кваліфікувати їх як особливих суб’єктів цивільного права, які не вписуються традиційну конструкцію юридичної особи. 

        Список використаних джерел:

        1. Братусь С.Н. Субъекты гражданского права С.Н. Братусь. – М.: Госюриздат, 1950. – 367 с.

        2. Батанов О.В. Конституційно-правовий статус територіальних громад в Україні: [монографія] / О.В. Батанов. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – 512 с.

        3. Первомайський О.О. Участь територіальної громади у цивільних правовідносинах / О.О.Первомайський. – Серія «Юридичний радник». – Х.: Страйд, 2005 – 184 с. 

        4. Цивільне право України. Загальна частина: підручник / [С.М. Бервено, В.А. Васильєва, М.К.Галянтич та ін.]; за ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової, Р.А. Майданика. – [3-тє вид., перероб. і допов.]. – К.: Юрінком Інтер, 2010. – 976 с. 

        5. Кузнецова Н. Поняття й класифікація юридичних осіб в цивільному праві України: теорія і практика / Н.С. Кузнецова // Сучасні проблеми приватного права: зб. наук. праць / відп. ред. Н.С. Кузнецова, Р.О. Стефанчук. – Київ: ВГО «Асоціація цивілістів України» – Кам’янець-Подільський, ТОВ «Друкарня Рута», 2012. – С. 159-176. 

Автор: БОРДЕНЮК ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ, здобувач кафедри цивільного права Київського національного університету ім. Т.Шевченка (м.Київ) 

Повстання НЕ ВИРІШУЄ ПРОБЛЕМ. Лише планомірна просвіта народних мас. і не вибори, А УСТАНОВЧІ ЗБОРИ по заснуванню органів державної влади і місцевого самоврядування. Установчі збори мусять ЗАТВЕРДЖУВАТИ СТАТУТИ діяльності кожного з органів влади. Ми - джерело влади чи як?

Опублікував: Дмитро Скобліков.

http://grajdanskoedeistvie.blogspot.com/    СІЧЕСЛАВ ІНФО