ЧИ БОЛЬНЕНЬКІ, ЧИ ДУРНЕНЬКІ ТІЛЬКИ МИ ВАС ТЕПЕР ТОЧНО ЗАПАМ'ЯТАЄМО.

Дніпроміськрада приховує дані про комунальні підприємства? (документ)

Поговорили, неначе німий з глухим.

Сьогодні, Дніпроміськрада окупована коміками, які ставляться до чинного законодавства, зокрема до Закону України «Про доступ до публічної інформації», з певною долею іронії і сарказму та перетворюють сувору дійсність, на віртуальну реальність (на фото).

Отже, із найкращими побажаннями до пацієнтів енурезопроктологічного відділення психіатрії: і вам нє хворать, НЕЛЕГІТИМНІ!!!

Публікуємо зміст запиту і офіційну відповідь:

                                                                            Дніпропетровська міська рада

                                                                            Дніпропетровська область,

                                                                            49000 Дніпропетровськ,

                                                                            Пр. К. Маркса, 75,  

                                                                            Голова ДМГО Скобліков

                                                                            Дмитро Володимирович

                                             

Запит

про надання публічної інформації за Законом України

"Про доступ до публічної інформації"

      Відповідно до статті 143. Конституції України та пункту 30 частини першої статті 26. Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Територіальні громади, безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, виключно на пленарних засіданнях відповідних місцевих рад, утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи.

  Статтею 63. Господарського кодексу України (ГКУ) чітко визначено, що комунальне підприємство діє на основі комунальної власності територіальної громади. А стаття 62., цього Кодексу, зазначає, що підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки.

  Відповідно до статті 78. ГКУ комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування (місцевою радою) в розпорядчому порядку (розпорядчим актом) на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника – відповідної територіальної громади. Найменування комунального унітарного підприємства повинно містити слова "комунальне підприємство" та вказівку на орган місцевого самоврядування, до сфери управління якого входить дане підприємство. Комунальне унітарне підприємство очолює керівник підприємства, що призначається органом, до сфери управління якого входить підприємство, і є підзвітним цьому органові.

  Враховуючи вищезазначене, керуючись  ст. 7, 8, 140-143 Конституції України, ст.2 та ст.316-318  Цивільного кодексу України та ст. 3, 4, 5, 19, 20 Законом України  "Про доступ до публічної інформації",  ст. 5, 9, 28, 29, 32, 33 Закону України  “Про інформацію”, з метою особистого ознайомлення та подальшого використання даної інформації в суді,

Прошу:

1.    У визначений законом термін надати вичерпну публічну інформацію щодо всіх комунальних підприємств (діючих, новоутворених, ліквідованих тощо) утворених органом з назвою Дніпропетровська міська рада з моменту вступу в дію Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року;

2.    Відповідь надіслати у письмовому і електронному вигляді на вищезазначену поштову адресу та електронну адресу: zakondie@ukr.net 

      Зміст відповіді на запит, публікуватиметься на сайті «Громадянська дія» http://grajdanskoedeistvie.blogspot.com та «БАГНЕТ НАЦІЇ»: http://bagnetnacii.blogspot.com

        З повагою,                                                                        Скобліков  Д. В.

ДМГО  «ГРОМАДЯНСЬКА ДІЯ»

http://grajdanskoedeistvie.blogspot.com/

САЙТ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ ДНІПРА: СІЧЕСЛАВ ІНФО

ВСЯ ВЛАДА ГРОМАДАМ!

МЕТА – ЄДНАЄ! ЦІЛЬ, ДОДАЄ НАСНАГИ! НІЧОГО ЩЕ НЕ ВТРАЧЕНО!

Слава Україні! Слава Нації!

ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА НЕ ІСНУЄ І КРАПКА.

«Територіальна громада міста Дніпропетровська» не зареєстрована – відповідь Державної казначейської служби (документ)

Саме з таким формулюванням, напередодні двадцятої річниці Дня Конституції України, ми отримали відповідь (на фото) на наш інформаційний запит від Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області: «станом на 24.06.2016 в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів юридична особа «Територіальна громада міста Дніпропетровська» не зареєстрована, і відповідно в ГУ Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області не обслуговується».

Надаємо зміст запиту та офіційну відповідь:

                                                                                              

                                                                          Головне Управління Державної

                                                                                                                                                                                                                                           казначейської служби України

                                                                                                                    

                                                                          у Дніпропетровській області

                                                                                                                     

                                                                          49000 м. Дніпропетровськ

                                                                                                                     

                                                                          вул. Челюскіна, 1,

                                                                                                                           

                                                                          Голова ДМГО Скобліков

                                                                                                                                                                                                           Дмитро Володимирович

                                                    Запит

       про надання публічної інформації за Законом України

                     "Про доступ до публічної інформації"

   В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування (ст..7. КУ), яке є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України (ст..140. КУ).

  Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (від 21.05.1997 № 280/97-ВР) первинним суб’єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста (ст..6):

  В загальних положеннях зазначено, що територіальна громада – це жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр:

   адміністративно-територіальна одиниця - область, район, місто,  район у місті, селище, село.

  Як зазначено в статті 2., цього закону, місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами.

  Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або черезутворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону (ст. 143. КУ).

  Згідно статті 16. Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», всі органи місцевого самоврядування, що становлять єдину систему місцевого самоврядування в Україні, визначену статтею 5. цього закону, мають бути юридичними особами: „Органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону”.

  В статті 60., зазначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст,районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

  Відповідно до статті 2., Бюджетного кодексу України (ВР № 2456-VI від 08.07.2010) бюджет – це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

  Бюджети місцевого самоврядування – це бюджети територіальних громад сіл, їх об'єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

  Відповідно до статті 5., цього документу, бюджетна система Українискладається з державного бюджету та місцевих бюджетів.  Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.  Бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад сіл, їх об'єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

  Відповідно до пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України (документ № 215-2015-п від 15.04.2015) Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

  Згідно пункту 4 цього Положення, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку,  здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, здійснює відкриття і закриття рахунків в національній валюті, проводить операції на рахунках, формує та видає виписки з рахунків, здійснює розподіл бюджетних коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, між місцевими бюджетами, а також між загальним та спеціальним фондами бюджету відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і їх перерахування відповідно до законодавства, проводить відповідні розрахунки між державним та місцевими бюджетами, між місцевими бюджетами, а також між учасниками бюджетного процесу та суб’єктами господарювання, здійснює відкриття, закриття та обслуговування рахунків у системі електронного адміністрування податків, управляє наявними фінансовими ресурсами, що консолідуються на єдиному казначейському рахунку, веде бухгалтерський облік операцій з виконання державного та місцевих бюджетів та таке інше.

  Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

  Казначейство є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в Казначействі і банках.

  Враховуючи все вищезазначене та керуючись  ст.140-143 Конституції України, ст.2 та ст. 316-318  Цивільного кодексу України та ст. 3, 4, 5, 19, 20 Законом України  "Про доступ до публічної інформації",  ст. 5, 9, 28, 29, 32, 33 Закону України  “Про інформацію”, з метою особистого ознайомлення та подальшого використання даної інформації в суді,

Прошу:

1.    Впродовж визначеного законом строку надати вичерпну інформацію відносно того, чи зареєстрована і обслуговується в головному Управлінні Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області юридична особа „Територіальна громада міста Дніпропетровська”.

2.   Якщо зареєстрована і обслуговується – надати виписку про її відповідні реквізити;

3.   Відповідь надіслати у письмовому і електронному вигляді на вищезазначену поштову адресу та електронну адресу: zakondie@ukr.net

       Зміст відповіді на запит публікуватиметься на сайті «Громадянська дія» http://grajdanskoedeistvie.blogspot.com та «БАГНЕТ НАЦІЇ»:http://bagnetnacii.blogspot.com

        

         З повагою,                                                                     Скобліков Д. В.

ДМГО  «ГРОМАДЯНСЬКА ДІЯ»

http://grajdanskoedeistvie.blogspot.com/

САЙТ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ ДНІПРА: СІЧЕСЛАВ ІНФО

ВСЯ ВЛАДА ГРОМАДАМ!

МЕТА – ЄДНАЄ! ЦІЛЬ, ДОДАЄ НАСНАГИ! НІЧОГО ЩЕ НЕ ВТРАЧЕНО!

Слава Україні! Слава Нації!

А НУ Ж, УЗНАЙТЕ ЯК І КОМУ ВИ СПЛАЧУЄТЕ СВОЇ ГРОШЕНЯТА

Бюджет територіальної громади

Без територіальних громад не існує і їх бюджетів: виконуємо Конституцію України.

Згідно з Бюджетним кодексом України (стаття 2) бюджет – це план формування та використання фінансових ресурсів органами державної влади та органами місцевого самоврядування. З іншого боку, у цій ж статті читаємо, що бюджети місцевого самоврядування – це бюджети територіальних громад та їх об’єднань. Тобто, як бачимо,  той, хто є власником бюджету на його формування та використання не має безпосереднього  впливу, а лише чинить цей вплив через «свої» представницькі органи – органи місцевого самоврядування.

Дещо далі у ст. 2, ч. 1, п. 16 Бюджетного кодексу читаємо про гарантований територіальною громадою борг як загальну суму боргових зобов’язань суб’єктів господарювання – резидентів України щодо повернення отриманих та непогашених сум …, виконання яких забезпечено місцевими гарантіями. Тобто, територіальна громада виступає в якості боржника, а отже, володіє деліктоздатністю –  несе відповідальність за свої вчинки. Як відомо, деліктоздатність – це одна з трьох необхідних характеристик юридичної особи, окрім правоздатності та дієздатності. Забігаючи дещо вперед, скажемо, що правоздатність громаді надає Конституція України, Цивільний кодекс, закон про місцеве самоврядування, Європейська хартія про місцеве самоврядування, інші законодавчі акти. Дієздатність територіальної громади доволі часто штучно обмежується, оскільки напряму зареєструвати свій статут в органах юстиції вона без перешкод не може. Водночас, є вже в Україні створені жителями територіальні громади, що в якості юридичної особи вправі самостійно вести господарську діяльність.

До речі, цікава ще одна річ: власні надходження бюджетних установ передбачають кошти від реалізації продукції чи майна, тобто власності територіальних громад, які, водночас, надають гарантії і є боржниками, але які, як виявляється, не беруть участь у формуванні та використанні цього ж бюджету!

Є ще один термін, а саме місцеві бюджети – бюджет АР Крим, обласні, районні та бюджети місцевого самоврядування. Взагалі не зрозуміло, що таке районні та обласні бюджети. Бо вище ми прочитали у визначенні бюджетів місцевого самоврядування, що вони включають бюджети об’єднань територіальних громад. З цього випливає, що райони та області не є об’єднаннями територіальних громад, а тому згідно з Конституцією України взагалі нічим володіти не можуть! Відповідно до Статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Територіальній громаді села, селища, міста належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об’єкти, що є у власності територіальної громади, а також об’єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Як тоді виникла спільна власність територіальних громад, що перебуває в управлінні районних та обласних рад? Отож, коли ми перераховуємо значну частину своїх податків у так звані обласні чи районні бюджети, виявляється ці утворення не зовсім узгоджуються з Конституцією та тим ж Бюджетним кодексом України.

І наче в підтвердження сказаного у статті 4 читаємо, що  бюджетне законодавство складається з Конституції України, цього кодексу, тощо.

Далі у статті 5 зазначено, що зведений бюджет району включає показники районного бюджету, бюджетів міст районного значення, селищних та сільських бюджетів району. Отож, є визначені кодексом «бюджети місцевого самоврядування», «місцеві бюджети», а зведений бюджет району включає якісь міфічні сільські, селищні та міські бюджети.

Тому отримуємо цікаву ситуацію, що бюджет територіальної громади, іншими словами бюджет місцевого самоврядування у зведений бюджет району не входить, у зведений бюджет міста з районним поділом не входить і існує сам по собі.

Більше того, згідно з ст. 7, ч. 1, п. 3 місцеві бюджети є самостійними.

Таким чином, згідно зі ст. 7, ч. 1, п. 9 бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Ні про які районні, обласні бюджети, сільські, міські та селищні тут не йдеться взагалі.

І сплачувати будь – які кошти у якісь незаконні бюджети, що не входять в бюджетну систему України, громадянин не зобов’язаний, оскільки не зобов’язаний виконувати нічого, що не передбачено законом і Конституцією.

Можливо, є певні делеговані повноваження державі територіальними громадами, на виконання яких на рівень територіальних громад повертається частина державних коштів. Тоді відповідно можуть теоретично виникати якісь умовно зазначені вище сільські, селищні та міські бюджети. Але до бюджетів територіальних громад вони не мають жодного відношення.

Далі у статті 9 читаємо, що неподатковими надходженнями до бюджетів є доходи від власності та підприємницької діяльності.

У ст. 13 «Складові частини бюджету» читаємо про господарську діяльність бюджетних установ, основну та додаткову господарську діяльність.

Тобто, як? Ми бачимо, що органи державної влади чи органи місцевого самоврядування можуть займатися підприємницькою діяльністю? Згідно зі ст. 43, ч. 4 Господарського кодексу України здійснення підприємницької діяльності забороняється (!) органам державної влади та органам місцевого самоврядування. Ви скажете, що вони здійснюють цю діяльність не напряму, а через комунальні підприємства? А не можуть вони на сьогодні створювати комунальні підприємства. Оскільки це територіальні громади можуть створювати комунальні підприємства, навчальні заклади, підприємницькі товариства, брати участь в діяльності останніх на загальних підставах згідно зі ст 169 Цивільного кодексу України. А в органів місцевого самоврядування є лише функція управління майном (згідно зі ст. 143 конституції) і то тоді, коли вони такі повноваження отримають. Їх ця територіальна громада має спочатку створити. І не на виборах, а в якості засновника юридичної особи – органу місцевого самоврядування.

У тому ж Господарському кодексі зазначено у ст. 56, що суб’єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника або уповноваженого ним органу. Власник – територіальна громада згідно з вимогами Цивільного кодексу юридичну особу – орган місцевого самоврядування не створював взагалі. У ст. 78 підтверджено, що орган, до сфери управління якого входить комунальне підприємство, є представником власника – відповідної територіальної громади.

Залишається дуже активно шукати орган місцевого самоврядування, який створений територіальною громадою в якості засновника, а не фізичною особою чи групою фізичних осіб.

У ст. 10, ч. 3 читаємо, що Державна казначейська служба України складає та веде єдиний реєстр розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів. Наведена вище аргументація наводить на думку, що в даному випадку йдеться лише про кошти державного бюджету України.

Дійсно за Конституцією України держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.

У ст. 13, ч. 9 зазначено, що відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів, включаючи власні надходження бюджетних установ, органам місцевого самоврядування забороняється. Це логічно, якщо йдеться про кошти державного бюджету, що відповідно спускаються на рівень села чи міста. Але у відповідності зі статтею 327 Цивільного кодексу у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, які належать територіальній громаді, тому саме територіальна громада на відміну від органу місцевого самоврядування (!) може вільно вибрати розміщення рахунку для своїх власних коштів.

У ст. 16, ч. 3 право на здійснення місцевих запозичень належить територіальній громаді міста в особі міської ради. Водночас, у ч. 6 цієї ж статті боргові зобов’язання звичайно ж виникають саме у територіальних громад. Все правильно, за винятком того, що цей самий представницький орган мала б ця територіальна громада створити і якщо зобов’язання по кредиту виходять за межі періоду діяльності створеного органу місцевого самоврядування, така територіальна громада мала б приймати рішення безпосередньо (наприклад, шляхом референдуму чи на загальних зборах), брати на себе таке кредитне зобов’язання чи ні. Інакше маємо дуже хороший прецедент у Північній Європі, коли на референдумі зобов’язання не уповноваженого органу громада просто зробила не чинними.

Аналогічно у ст. 17 йдеться про відповідні гарантії міської ради для забезпечення боргових зобов’язань суб’єктів господарювання – резидентів України знову ж без участі територіальної громади. В той ж час надзвичайно цікава ч. 6 цієї статті: у разі прийняття рішення про надання кредиту (позики) територіальною громадою (ЯКОЇ НЕМА!!!!) суб’єкту господарювання, у віданні якої є майно комунальної власності, питання щодо необхідності, розміру та виду майнового забезпечення вирішує відповідна міська рада. Якщо ж виникає прострочена заборгованість, ч. 8 цієї ж статті до територіальної громади переходять права кредитора.

А тепер саме цікаве. Якщо за рішенням суду територіальній громаді міста відмовлено у стягненні заборгованості за кредитами (позиками), залученими територіальною громадою (!!!!!), органи податкової служби оскаржують це рішення у встановленому законом порядку. Але ж територіальна громада не залучала цих коштів! Це робила відповідна міська рада. І аргументів вона відповідно ніяких по відношенню до такого боржника по закінченню депутатської каденції – свого «не свого» органу місцевого самоврядування, засновником якого вона не виступає, не має!

А як це «залагодити» простіше? Згідно з ч. 14 забороняється списання заборгованості суб’єктів господарювання перед територіальною громадою, крім заборгованості суб’єктів господарювання, визнаних у встановленому порядку банкрутами. Схема просто чудова. Ось вам і пояснення, чому у нашій державі таким популярним є механізм банкрутства. А у ст. 18 тим часом знову читаємо про гарантований територіальною громадою міста борг. Чи не забагато, як для плечей територіальної громади!?

«Законотворець» постарався ще більше: у статті 19 гарант усіх мислимих і немислимих боргових зобов’язань територіальна громада вилетів навіть з учасників бюджетного процесу. Оскільки там є лише органи, установи та посадові особи.

Додамо лише, що за ст. 21 прогноз місцевого бюджету  (на «диво» термін вжито правильно) включає прогнозні показники місцевого бюджету, а також гарантований територіальною громадою борг. До речі, за ст. 22, ч. 2, п. 3 розпорядником місцевих бюджетів (знову термін вжито правильно) є місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад, структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, тощо. Оскільки конституційним правом місцевого самоврядування володіє саме територіальна громада, втручання держави у питання місцевого самоврядування не допускається, розуміємо, що в даному випадку знову ж йдеться хіба що про кошти державного бюджету, надані для підтримки конкретних загальнодержавних програм місцевим бюджетам.

Тому, коли ми доходимо до ст. 63 Бюджетного кодексу щодо складу доходів бюджетів місцевого самоврядування: 25 чи 50% податку на доходи фізичних осіб, плату за деякі ліцензії та сертифікати, плату за державну реєстрацію та реєстраційний збір, тощо, виникає закономірний висновок. Територіальні громади – власники бюджету на сьогоднішній день не створені. Відповідно своїм бюджетом не володіють і не розпоряджаються. Таких бюджетів на загал просто немає. Кошти громадян в районний та обласний бюджети потрапляють незаконно, оскільки бюджетна система – це розподіл коштів саме між громадами та громадянами.

Згідно зі ст. 88 до видатків, що здійснюються з бюджетів міст, селищ, сіл (не зрозуміло, що це таке. Про це йшлося вище) належать видатки на органи місцевого самоврядування, освіту, дошкільну освіту, загальну середню освіту, палаци і будинки культури. Зрозуміло, що до цих бюджетів бюджети місцевого самоврядування – бюджети територіальних громад не мають ніякого відношення.

Тому на сьогоднішній день територіальні громади після свого створення в якості юридичної особи (як це є Польщі, Чехії та інших державах Європи) формують бюджет місцевого самоврядування і розпоряджаються цими коштами самостійно або через створений ними (!) орган місцевого самоврядування. Громади приймуть рішення, чи потрібно їм об’єднувати частину своїх коштів на рівні району чи області, чи ні. Є відповідно і можливість розвивати таким громадам бізнес на своїй території, не підпадаючи під дію громіздкого та неефективного Податкового кодексу                                                   

Матвійчук І.Я 

ДМГО  «ГРОМАДЯНСЬКА ДІЯ»

http://grajdanskoedeistvie.blogspot.com/

САЙТ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ ДНІПРА: СІЧЕСЛАВ ІНФО

ВСЯ ВЛАДА ГРОМАДАМ!

МЕТА – ЄДНАЄ! ЦІЛЬ, ДОДАЄ НАСНАГИ! НІЧОГО ЩЕ НЕ ВТРАЧЕНО!

Слава Україні! Слава Нації!

ГРОМАДЯНИ, ВДАРИМО ЗАПИТАМИ ПО ГУЛЬТЯЙСТВУ ТА БЕЗДОРІЖЖЮ!

Власність територіальної громади

Власністю територіальної громади є все майно в межах окремої  адміністративної одиниці — села, селища, міста (без районного поділу), району в місті з районним поділом (як,  наприклад, Київ) , яке було на ній  станом на 27.10.1990 року — день  вступу в законну силу Закону  Української РСР  від 24 жовтня 1990 року N 404-XIІ про зупинення загальнонародної (державної) власності до вступу в законну силу нової Конституції 1996 року.

Власність територіальної громади — це земля, ліс, природні ресурси, комунальне майно, місцевий бюджет, а також  утворені  територіальною громадою комунальні підприємства та  у законний спосіб утворені  всі місцеві органи влади, а саме: прокуратура, міліція, суд,  державна  виконавча  служба , пенсійний  фонд , податковий  орган, які відповідно до ст.6 Європейської Хартії місцевого самоврядування та ст. 142 Конституції України, є відповідними адміністративними структурами територіальної громади, що забезпечуються нею ресурсами для виконання своїх завдань.

Територіальна громада як власник землі має право на розподіл землі поміж жителями-членами громади, право на визначення, кому і на який час надавати  її в оренду, має право отримувати гідну плату за використання своєї землі. Як власник, має право припиняти взаємовідносини із будь-яким орендарем.

Право комунальної власності територіальної громади захищаються законом на рівні інших суб’єктів. Об’єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальної громади і передані іншим суб’єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади (ст.21 закону, ст.60 п. 1,2 закону України про місцеве самоврядування).

До________________________________ ради, яка діє
від імені територіальної громади __________________
______________________________________________
______________________________________________

Копію: До Житлово -експлуатаціонної контрори №____
______________________________________________
______________________________________________

Громадянина України: ___________________________
______________________________________________

Запит
про надання публічної інформації

Відповідно до ст.11 глави 2 Конституції УРСР до державної власності належав основний міський житловий фонд. 

24 жовтня 1990 року п.9 ч.1 Закону УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ “Про зміни і доповнення Конституції (Основного Закону) Української РСР" N 404-XII було припинено дію глави 2 "Економічна система", до якої входила стаття 11 Конституції УРСР до прийняття нової Конституції Української РСР. 

28 червня 1996 року ст.1 та ст.2 ЗУ” Про прийняття Конституції України і введення її в дію" визнано такою, що втратила чинність, Конституцію (Основний Закон) України       ( 888-09 ) від 20 квітня 1978 року з наступними змінами і доповненнями і пийняти Конституцію України ( 254к/96-ВР ). 

За статтею 142. Конституції України від 28.06.1996 року нерухоме ( у тому числі і міський житловий фонд) майно, перейшло у власність територіальних громад . 
Частиною 3 статті 9. ЖИТЛОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНСЬКОЇ РСР Житлові права громадян встановлено ,що “ Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад".

Управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб'єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки у тому числі і житлово-експлуатаційної контори №_______________________, що розташована за адресою :_____________________________________________________і здійснює свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління (частина перша статті 24 Господарського кодексу України) . Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві оперативного управління (частина третя статті 78 Господарського кодексу України.

Порядок проведення державної реєстрації права господарського відання та права оперативного управління встановлений Державною реєстраційною службою України 11.12.2012 Методичними рекомендаціями щодо державної реєстрації права господарського відання та права оперативного управління. 
У зв'язку з цим, керуючись ст. 3, 4, 5, 19, 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", 
Прошу : 
1. Першому адресату протягом п'ятиденного строку надати публічну інформацію, а сам: завірену належним чином копію технічної документації та копію свідоцтва про право власності територіальної громади на багатоповерховий будинок розташований за адресою ________________________________ .

2. Першому і другому адресату протягом п'ятиденного строку надати публічну інформацію, а сам: завірену належним чином копію договору оперативного управління укладеного укладеного _______________________ радою від імені територіальної громади ____________________,_____________________________радою належним чином зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

3. Вимагаю надати відповідь за нумерацією заданих питань та у письмовому вигляді на мою домашню адресу________________________________________________ .

«_____»_____________2016р. ______________________ 
( підпис) (прізвище та ініціали)

ДМГО  «ГРОМАДЯНСЬКА ДІЯ»

http://grajdanskoedeistvie.blogspot.com/

САЙТ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ ДНІПРА: СІЧЕСЛАВ ІНФО

ВСЯ ВЛАДА ГРОМАДАМ!

МЕТА – ЄДНАЄ! ЦІЛЬ, ДОДАЄ НАСНАГИ! НІЧОГО ЩЕ НЕ ВТРАЧЕНО!

Слава Україні! Слава Нації!