МЕТА – ЄДНАЄ! ЦІЛЬ, ДОДАЄ НАСНАГИ! НІЧОГО ЩЕ НЕ ВТРАЧЕНО! СЛАВА УКРАЇНІ! СЛАВА НАЦІЇ!

МЕТА – ЄДНАЄ!  ЦІЛЬ,  ДОДАЄ  НАСНАГИ!  НІЧОГО  ЩЕ  НЕ  ВТРАЧЕНО!   СЛАВА  УКРАЇНІ!   СЛАВА НАЦІЇ!

среда, 7 сентября 2016 г.

ІСНУЮЧИ ОРГАНИ МІСЦЕВОГО САМОУПРАВЛІННЯ ПОВИННІ БУТИ ЛІКВІДОВАНІ

ДЕЛЕГУВАННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ – головний принцип дії ефективної системи управління суспільством



     Чи не найголовнішою основою системи управління суспільством є принцип делегування повноважень.

   Саме цей принцип закладено в статті 5 Конституції України де "Єдиним джерелом влади в Украні є народ , який здійснює свою владу безпосередньо і через органи державного управління та органи місцевого самоврядування", статті 13  "Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування",  статті 142 "Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об’єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних, міських та обласних рад".

   Виходячи з цих правових засад можна зробити висновок про те, що народ в лиці територіальної громади може делегувати своє право управління своєю власністю управляючим структурам, які "від імені власника" здійснюють права власника. Своє право здійснення влади територіальна громада мусять ДЕЛЕГУВАТИ всім управлінським структурам, і, насамперед, тим органам, що утворюють законодавство країни, створюють та затверджують нормативно-правові акти.
   Нормативно-правовий акт - офіційний письмовий документ,  прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.
   Відсутність в правовому полі України принципу делегування повноважень від суб’єкта права – ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНИ до управляючих структур привели до збочення законодавства, тотальної корупції та  колапсу влади. Управляючі структури всіх рівнів стверджують, що "делегує повноваження закон", хоча закон є лише механізмом, а не суб’єктом права, і, внаслідок цього, не може делегувати нікому ніяких повноважень.
   Тому сьогодні, як ніколи,  важливо становити нові, правові засади самоорганізації громадян за місцем проживання  та  утворення їх управляючих структур, бо саме самоорганізація громадян привела до утворення незалежної держави Україна, бо саме територіальні громади та народ делегують свої повноваження обраним до влади  структурам (Верховній Раді, органам місцевого самоврядування) для утворення ефективної системи управління суспільством.
   На цей час декілька  законів регламентують діяльність об'єднань громадян за місцем проживання: ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні",  ЗУ "Про органи самоорганізації" та ЗУ "Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків". Кожен з законів утворює свої перешкоди для ефективної діяльності  територіальних громад та тих структур, які територіальні громади можуть утворювати.
   Якщо говорити про Закон України "Про органи самоорганізації населення", то в самій суті його лежить похибка: "дозвіл на утворення органів самоорганізації населення" дають органи місцевого самоврядування – сільські, селищні, міські, районні в містах ради. Це нонсенс, тому що самі органи місцевого самоврядування утворені само організованими за місцем проживання громадянами, саме територіальні громади "дозволили" діяти на своїй території органам місцевого самоврядування та надали їм можливість утворити юридичні особи – управлінські структури. Діяльність об'єднань громадян за місцем проживання  в цих законах регламентується власними та делегованими повноваженнями, при чому державна влада делегує певні повноваження органам місцевого самоврядування. А як  сама державна влада набула цих повноважень? Багато з опитаних посадовців відповідають – їх надав закон. Але ж закон не виник сам по собі, його написали люди, які МАЛИ ОТРИМАТИ НА ЦЕ ПОВНОВАЖЕННЯ  та мати певну компетенцію. Делегування повноважень від суб’єкта права на протязі всієї історії незалежної України не відбулося, і навіть Основний Закон України - Конституцію приймала  Верховна Рада, не маючи на це повноважень. На відміну від України Конституція Росії приймалась загальним народним референдумом.
   Обговорюючи і пропонуючи внести зміни до сучасного законодавства ми, громадяни, які не один десяток років віддали вивченню управлінських процесів в суспільстві, повинні відійти від традиційних норм та правил, та запропонувати якісно нові відносини та правила. Ці якісно нові відносини, на мій погляд, повинні мати такі принципи:
1.    Мікрогромади, розташовані в межах окремої визначеної території, на своїх загальних зборах (з представництвом 1 представник від 10 власників нерухомості, що знаходиться на цій території) обирають комітет самоорганізації та надають йому певні повноваження (представницькі функції).
2.    Комітет самоорганізації мікрогромади реєструється реєстраційним органом, що діє в межах населеного пункту територіальної громади.
3.    Комітети самоорганізації мікрогромади надсилають своїх представників до вищестоящого комітету та утворюють комітети мікрорайону.
4.    Комітети мікрорайону утворюють наступні само управлінські структури, які мають прийти на зміну органам місцевого самоврядування, діючим наразі на території населених пунктів.
Існуючі сьогодні органи місцевого самоврядування мають бути ліквідовані тому що :
1.    Органи місцевого самоврядування не мають представницьких та розпорядчих функцій, наданих суб’єктом права (у них відсутні повноваження, надані територіальною громадою щодо управління матеріальними  і фінансовими ресурсами територіальної громади).
2.    Органи місцевого самоврядування  не отримали необхідної кількості голосів на виборах, що були призначені на 31.10.2010р. Колегіальне рішення територіальними громадами щодо обрання органів місцевого самоврядування не було прийнято, оскільки при проведенні цього заходу не було кворуму ( в заході 31.10.2010р. взяло участь менше 50% правоможних громадян).
3.    Висунення кандидатів до органів місцевого самоврядування відбувалось з порушенням основних прав і свобод громадян: кандидатів до складу органів місцевого самоврядування реєстрували тільки за пропозиціями, наданими  партіями (корупція та узурпація не законними органами влади).
4.    Виборчі комісії формувались за пропозиціями, наданими партія, це також (цекорупція та узурпація не законними органами влади).
   Наостанок хочу зауважити, що саме нам треба утворити Єдиний Конституційний устрій в України, який має відобразити просте й зрозуміле утворення всіх управлінських структур в державі, обговорити його на загальних зборах громадян за місцем проживання та затвердити колективом правоможних, повноважних обранців територіальних громад.
   Україна має великий досвід творіння Основного Закону, адже першу Конституцію у світі творили українські козаки під керівництвом Пилипа Орлика понад 300 років тому.
Лариса Щепьоткіна

http://grajdanskoedeistvie.blogspot.com/    СІЧЕСЛАВ ІНФО

ВСЯ ВЛАДА ГРОМАДАМ!
МЕТА – ЄДНАЄ! ЦІЛЬ, ДОДАЄ НАСНАГИ! НІЧОГО ЩЕ НЕ ВТРАЧЕНО!

Слава Україні! Слава Нації!
Если Вам была полезна моя статья, прошу поделиться ей в социальных сетях

Комментариев нет:

Отправить комментарий