ЗРОБИ СВІЙ КРОК НА ЗУСТРІЧ НАРОДОВЛАДЯ

ВЛАДУ ТЕРИТОРІАЛЬНІЙ ГРОМАДІ МІСТА ДНІПРА

 

     Конституція України

Стаття 5  Єдиним джерелом влади в Україні є народ.  Народ здійснює владу безпосередньо.

Стаття 140 Місцеве самоврядування є правом територіальної громади – жителів міста самостійно вирішувати питання місцевого значення.

Стаття 143 Територіальні громади міста безпосередньо управляють майном, що є в комунальній власності; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства (ЖКП).

     Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»

Стаття 2  Місцеве самоврядування в Україні – право та реальна здатність територіальноїгромади міста – самостійно вирішувати питання місцевого значення.

Стаття 6 Первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада міста.

Стаття 60  Територіальним громадам  у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно. Територіальні громади у містах безпосередньо можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти права комунальної власності (ЖЕКи).         Право комунальної власності територіальної громади захищається законом.

     Об'єкти права комунальної власності (ЖЕКи) не можуть бути вилучені у територіальних громад  і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади.

Стаття 74  Органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою.

Стаття 75 Територіальна громада у будь-який час може достроково припинити повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування»

Стаття 4 Служба в органах місцевого самоврядування здійснюється на таких принципах: служіння територіальній громаді; пріоритету прав та свобод людини і громадянина; захисту інтересів територіальної громади; самостійності кадрової політики в територіальній громаді.

Територіальна громада міста Дніпра

 

     Ось і знову на 27 окрузі відбудуться вибори до Верховної Ради України. Відбудуться як завжди з запеклою боротьбою, обливанням один одного брудом, з фальсифікаціями, підкупами та усім тим, що стало нормою нашого життя і, як показали прошлогодні вибори, більша частина виборців на вибори просто не з’явилась.   А далі піде все як по накатаній – перетягнуть тушку до «матеріально» спроможної коаліції (більшості голосів для протягування потрібних законів). Народ стомився і йому стало байдуже, що буде завтра. Ми так звикли виживати, що, здається, що би нам не зробили, які би закони не прийняли за нашою тихою мовчазною згодою, ми знайдемо вихід. Тому давайте разом спробуємо проаналізувати наші роки так званої незалежності.

     В 1996 році, Верховна Рада України, виражаючи суверенну волю народу, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, прийняла Конституцію України – Основний Закон України. «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю» – саме так визначено у статті 3 Конституції України. Виявляється, що людина є найціннішим та найважливішим зі всього, що є у нашій країні. Виявляється, що в нас найкраща Конституція в світі, але чомусь ми живемо найгірше. Чомусь Конституція, яка створена для людей, не працює. А не працює вона тому, що людей, як виявляється, в нас немає, а є фізичні ти юридичні особи. Також виявляється, що фізичні особи взагалі не мають ніяких конституційних прав, тому і порушити конституційні права фізичної особи взагалі неможливо. Але тут ми трохи забігли вперед.

     Як сказано в Конституції України, а саме в статті 5 – Єдиним джерелом влади в Україні є народ. А в статті 140 Конституції України говориться, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади – жителів міста – самостійно вирішувати питання місцевого значення. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: міські ради та їх виконавчі органи, тобто через вибраного мера та депутатів.

     Це треба розуміти так. Спочатку мали бути легалізовані територіальні громади по містах і селах України. Вони мали легалізуватися через повідомлення для управління юстиції. Основа легалізації – це укладання договору територіальної громади. Після цього, коли більшість жителів територіальної громади приєдналося до договору громади, на баланс легалізованої територіальної громади береться все комунальне майно, яке знаходиться на території проживання людей. А вже потім має бути делегована, передана влада та майно органам виконавчої влади. Після цього мають відбутися вибори органів виконавчої влади. Які, в свою чергу, вибирають виконавчий    комітет.

     Що відбулося в 1997 році? Щоб народ (територіальна громада) не зрозумів, що він є влада, ХИТРІ ДЯДІ, майбутні олігархи, вирішили провести все по іншому, а саме незаконно. Був створений незаконно виконавчий комітет, який в свою чергу заснував міську раду. А вже міська рада зареєструвала виконавчий комітет. Мало бути все навпаки – легалізація територіальної громади, яка мала передати повноваження органу виконавчої влади, а орган мав заснувати виконавчий комітет.

     Така маніпуляція привела до того, що наше спільне народне багатство, за допомогою органів виконавчої влади, спокійнісінько перекочувало до кишень ХИТРИХ ДЯДЬКІВ (мабудь з волосатими руцями та ненажерливими ротами).

      Але страх, що народ все ж таки розбереться і поверне своє майно назад, змушує діючу владу думати і робити кроки у напрямку зменшення наших з вами прав. З цією метою в цивільному кодексі було введено поняття фізичної особи. В Конституції України чітко сказано, що ми люди, громадяни. Для того, щоб забрати наші конституційні права, спочатку було вирішено надати нам іншу назву. З цією метою було введено поняття «фізична особа». Для порівняння пригадаймо історію Стародавнього Риму. Там були раби і громадяни. На вигляд і ті, і другі з руками та ногами. Але раби зовсім не мають ніяких прав, бо, на відміну від громадян, є річчю.

     Після того, як усі отримали українські паспорти, ми всі стали громадянами України невизначеної національності, бо у паспорті громадянина України, на відміну від паспорта громадянина СРСР, будь-яка інформації про національність (приналежності до народу) відсутня.

     Так от для того, щоб нам «жилося краще», і з легкої подачі Кабінету Міністрів України був створений Державний реєстр фізичних осіб (ДРФО), у якому ми були вже навіть не громадянами України невизначеної національності, а фізичними особами з 10-значним номером. Тому, отримавши ідентифікаційний податковий номер (ІПН), люди, фактично та юридично були прирівняні до тварин – котів, собак, корів та ін. Тому що у корови теж є номер (бирка на вусі), а враховуючи законодавство про біометричні паспорти, до бирки з номером нам всім залишилося не так багато часу.

     Тож у нашому випадку спостерігаємо поступове зменшення наших з Вами прав. На сьогодні відомий нам паспортний стіл перетворився на ВГІРФО – відділ реєстрації фізичних осіб. Цим відділом чомусь займається міграційна служба. У банках пощезали таблички, де вказано було слово «громадяни». Їх замінила інша назва – фізичні особи. А вже поступово через нові закони для фізичних осіб зменшуються їхні права. І при цьому Конституція України не порушується – вона писана для ЛЮДЕЙ І ГРОМАДЯН, а не для ФІЗИЧНИХ ОСІБ. В кінці кінців дійде до того, що ми втратимо всі свої права разом з нашим особистим майном, бо фізична особа не має права мати особистого майна. Останньою крапкою буде введення біометричних паспортів, де буде чітко записано, що ВСІ МИ – ФІЗИЧНІ ОСОБИ. Таким паспортам є альтернатива. Ми самоорганізуємося, легалізуємо територіальну громаду і самі визначимо для себе документ, який буде нас освідчувати.

     У 2004 році були введені КОДЕКСИ для фізичних та юридичних осіб (якщо ви звернете увагу, то сьогодні ніхто не користується Конституцією, а всі покладаються тільки на кодекси і закони). Далі, як сказано вище, паспортні столи були відмінені, і в нас тепер працюють міграційні служби; прописка була замінена на реєстрацію (як реєструють майно, інвентар); закон про власність було скасовано у 2007 році, було змінене законодавство про землю та створено земельний банк. З’єднавши усі ці складові, вимальовується досить цікава картина нашого майбутнього. Якщо дивитися з правової точки зору, то територія України – це пустир, де немає народу, немає людей, а є фізичні та юридичні особи. Тут немає власності, землі, а є біологічні раби (фізичні особи), які працюють на транснаціональні корпорації, бо не мають іншого виходу. І якщо якась свідома людина, розуміючи те, що відбувається, хоче зупинити цю вакханалію, ой яку зграю псів на неї спускають, якими методами її починають обробляти, давити, лякати...

     Як мало залишилося таких свідомих людей, як боляче дивитися на все те, що діється сьогодні в нашій країні, і ті, кому дійсно не байдужа своя доля та доля своїх дітей, кому остогидло бути «особою» без національності та гідності, бути ніким, ті користуючись правом волевиявлення та самовизначення, яке дарував нам Бог, та яке закріплено у Конституції України та міжнародному праві. Кожен може волевиявились як людина, і тим самим, своїм рішенням, оживити Конституцію України – Основний Закон України: статтю 5, де «…носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ» та статтю 140: «Місцеве самоврядування є правом територіальної громади – жителів … самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України».

     В Україні, відповідно до статті 8 Конституції України, визначено та діє принцип верховенства права, за яким Конституція України та міжнародне ратифіковане право мають найвищу правову та юридичну силу, а суб’єкти міжнародного права – люди – мають верховенство права по відношенню до будь-якої фізичної особи або мігранта, які не є суб’єктами Конституції України, тобто являють собою неконституційні суб’єкти права.

     Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,первинним суб’єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста».

     Досить покладатися на органи місцевого самоврядування, тому що на сьогоднішній день вони перетворилися на органи покарання, переслідування та вимагання. Вони забули про те, хто вони є, кому вони давали присягу і звинувачувати їх у цьому немає ніякого сенсу, тому що з нами поводяться так, як ми самі дозволяємо з собою поводитися.

     Ми забули про те, що ми є люди, і в цьому вся наша трагедія. Ми забули про те, що народ з фізичних осіб не складається. З фізичних осіб складається стадо, а народ складається з людей.

     Тому треба якомога найшвидше згадати це і почати діяти у міжнародному правовому статусі «людина», а не «фізична особа», яка не має ніяких конституційних прав, але має безліч обов’язків.

     У всіх нас є свобода волі і вибору, яку дарував нам Бог і яку ми всі маємо по праву народження. Тому кожен вирішує сам для себе, хто він є – особа невизначеної національності чи людина.

     Стаття 142 Конституції України (пряма мова): "Територіальні громади міст можуть об‘єднувати на ДОГОВІРНИХ засадах об'єкти комунальної власності". Тобто якщо територіальна громада може скласти договір відносно об‘єктів комунальної власності, то, відповідно і започатковувати свою діяльність територіальна громада повинна з укладення ДОГОВОРУ.

     Усвідомлюючи відповідальність за майбутнє наших дітей і онуків та майбутнє усього міста, розуміючи необхідність в занятті активної життєвої, громадської та громадянської позиції, маючи на меті створити міцне суспільство, затвердити верховенство права, забезпечити внутрішній спокій і безпеку, створити усі умови для загального благополуччя і процвітання, а також забезпечити реалізацію прав і свобод людини і громадянина для нас, наших дітей і онуків сьогодні та в майбутньому, МИ, ЛЮДИ – жителі міста Дніпра, приймем та затвердим Договір територіальної громади міста Дніпро. Цей Договір – міжнародна суверенна владна, неурядова організаційно-правова форма  самозабезпечення, самоврядування, самозахисту,  безпосереднього самоврядування та прямого народовладдя людей – жителів міста Дніпро.

     У 2016 році активом нашого міста буде підписаний договір територіальної громади міста Дніпро. Буде вирішено провести легалізацію територіальної громади міста Дніпро шляхом повідомлення. З цією метою актив людей, які укладатимуть договір територіальної громади, підпишуть іншу угоду – договір з уповноваженим територіальної громади міста Дніпро. Згідно цього договору буде призначений уповноважений нашої громади. В свою чергу він занисе в 16 міських та обласних структур повідомлення про легалізацію територіальної громади міста Дніпро.

     На наше повідомлення ми отримаємо відповіді від управління юстиції Дніпровської області, СБУ у Дніпровській області та від мера нашого міста. Фактично ці листи і будуть доказом, що територіальна громада міста Дніпро ЛЕГАЛІЗОВАНА. Інші структури також підтвердять факт нашої легалізації своєю мовчанкою (тому, що так існує  наше право на владу прописано у Констітуції України) .

     Наступні наші дії будуть виходити з договорів територіальної громади. А саме: ми плануємо з усіма бажаючими укладати договори приєднання та формувати органи самоорганізації населення у багатоквартирних будинках нашого міста та по вулицях приватного сектору. При цьому вільні комітети будуть між собою поєднуватися по мікрорайонах міста для узгодження своїх дій та співпраці.

ПРИЄДНУЙСЯ! ВСЯ ВЛАДА ГРОМАДАМ!

ПІДТРИМАЙ ТЕРИТОРІАЛЬНУ ГРОМАДУ НАШОГО МІСТА. ПІДПИШИ ДОГОВІР ПРИЄДНАННЯ.

      На сьогодні представляє інтереси територіальної громади міста Дніпро та приймає від її імені рішення представницький орган місцевого самоврядування юридична особа "ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ" ЄДРПОУ  26510514.

     Ми, актив міста, діючи в інтересах громадян, підпишим договір територіальної громади Дніпра. В цьому договорі вказано, що до нас може приєднатися по бажанню всі люди, які також  проживають у Дніпрі. Для цього необхідно з уповноваженим територіальної громади підписати договір приєднання. Територіальна громада до підписання договору влади з територіальною громадою, була не легалізована. Просто сама громада існувала  ДЕ ФАКТО, але  ДЕ ЮРЕ не була оформлена. Це те саме, що людина без паспорта. Тільки через документ ми можемо вступати в відносини з юридичними особами. Завжди, оформляючи договори з комунальними службами, беручи кредити у банків чи підписуючи договори у нотаріуса, ми використовуємо документ, який свідчить хто ми такі.

     Так і з територіальною громадою міста Дніпро. Як сказано в Конституції України, територіальна громада це люди, які проживають в одному населеному пункті. А на сьогодні місце нашого проживання, а саме наші будинки знаходяться в жалюгідному стані тому, що ЖЕКи вкрали наші гроші. Ми платили ЖЕКам роками а вони нічого не робили по ремонту наших будинків. А тепер ЖЕКи Міська Рада хоче ліквідувати. Як не буде ЖЕКів то не буде нам до кого виставити свої претензії. Для того, щоб  не дати цього зробити і поставити питання ребром про відновлення наших будинків перед мером і депутатами.

    МИ, ЛЮДИ, ЖИТЕЛІ МІСТА ДНІПРО МАЄМО БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПОЧАТИ ДІАЛОГ З ВЛАДОЮ, А САМЕ МИ ОБ‘ЄДНАЄМОСЯ НАВКОЛО ЛЕГАЛІЗОВАНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ, ПРИЄДНАВШИСЬ ДО ДОГОВОРУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ. Тоді до нашого спільного голосу влада буде зобов‘язана прислухатися.

       ПРИЄДНАЙСЯ ДО ДОГОВОРУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ ДНІПРА І МИ РАЗОМ ВИРІШИМО  ПИТАННЯ ПО РЕМОНТУ ТВОГО БУДИНКУ.

ВСЯ ВЛАДА ГРОМАДАМ!

МЕТА – ЄДНАЄ! ЦІЛЬ, ДОДАЄ НАСНАГИ! НІЧОГО ЩЕ НЕ ВТРАЧЕНО!

Слава Україні! Слава Нації!