Реалії українського сьогодення
Іду додому з маршрутного таксі і сама з
собою розмовляю, і ловлю себе на тому, що проскакують дуже лайливі слова.
Всередині усе кипить і плавиться від почутого і побаченого.
Перед цим зателефонувала подруга і, мало не
плачучи, розповіла, що перед нею у черзі у овочевому магазині знайома бабуся
купила дві картоплини, коли побачила, що поряд колишня колега по роботі, то
ніяково пояснила, що на супчик купила. Скільки супу з двох картоплин зможе зварити
можна собі уявити. А через якусь годину і я зайшла
у «АТБ», щоб купити щось з продуктів і дивлячись на ціни і на той мізер, який
тримала у руці, захотілося плакати, але куди мені плакати, я хоч декілька
найнеобхідніших продуктів змогла купити, а попереду мене жіночка похилого віку
розплачувалася за три яйця.
Отакі
страшні реалії нашого сьогодення, і як що-небудь можна підвищувати. Зашморг на
шиї найбідніших верств населення так уже затягнувся, що далі нікуди. Коли кожен
вечір з екрану мені наша «славетна» влада намагається впарювати чергову брехню,
одягаючи її у високі матерії, то мені хочеться відразу щонайменше - плюнути у
екран, а щонайбільше, то здогадатися не важко. І у голові визріває черговий
план помсти за усіх знедолених, багато разів обдурених і до краю зневажених.
Я
розумію, що це по-дитячому і навіть смішно, але усе частіше приходить на думку,
що усі гілки влади за останні десятиліття хочеться зібрати у лепрозорій
(спеціально відведена територія для хворих на проказу, і віддалена від
населених пунктів, раніше лепрозорії були у Середній Азії) і огородити трьома
рядами колючого дроту, відкрити для них один «АТБ», дати кожному з них 1200
грн. пенсії і нинішні тарифи на комунальні послуги і усе. Через рік не потрібно
буде на них ні судів, ні міжнародних трибуналів, бо вони самі один одного
загризуть.
На
чверть зросла електроенергія, а через місяць зросте ціна на газ і усе це знову
ляже в основу формування ціни на продукти харчування. З огляду на цей справжній
геноцид по відношенню до свого народу, усе частіше приходить розуміння, що
Україна потрібна усім, але без українців.
Комментариев нет:
Отправить комментарий